реперкусія

-ї, ж.

1) муз. Повторення звука на тій самій висоті в деяких невмах і при псалмодуванні.

2) муз. Характерна інтонація певного григоріанського ладу, що підкреслює інтервал між реперкусою і фіналісом.

3) мед. Вторинні, відбиті розлади, які спричинюються реакціями нервової систем у відповідь на подразнення з первинного вогнища в ураженому органі або тканині.